Місцевість, де розташована Нова Каховка, була не просто свідком історичних подій, що відбувалися тут повсякчас. Вона здебільшого слугувала їх основною ареною.
      Одним із найдавніших народів Степу були кіммерійці, що змушували тремтіти перед собою могутні держави Передньої та Малої Азії. Про них згадується у творах античних поетів, зокрема у безсмертній “Одіссеї” легендарного давньогрецького поета Гомера (початок XII століття до н.е.).
      Колись тут, за твердженням давньогрецького історика і географа Геродота, який побував на півдні сучасної України у 445 році до н.е., була країна Гілея – батьківщина Геракла, де жили геракліди – вони вели свій родовід від цього славетного героя античності. Відомо, що династія гераклідів правила Лідією в Малій Азії з XII до VII століття до н.е.
      У ІІІ – ІІ столітті до н.е. непереможних скіфів, що завдали поразки навіть перському царю Дарію, подолали їх же родичі сармати, панування яких тривало аж до ІІІ століття н.е. Постійні війни з сарматами змусили скіфів збудувати у Пониззі Дніпра ряд фортець, однією з яких стало Любимівське городище неподалік від сучасної Каховки.
      Першим християнським народом, що осів у цих місцях, були германські племена готів. Саме вони дали найбільшій річці України її сучасну назву Данпар (чи Данапр) – Дніпро, що походить від назви столиці королівства готів – Данпарштадт. Сама столиця знаходилась неподалік сучасної Нової Каховки.
      У 1036 році після розгрому печенігів під Києвом Київська Русь закріпилась на Нижньому Дніпрі.
      Пам’ятниками перебування половців у краї є чисельні “кам’яні баби” – скульптурні зображення воїнів-богатирів та їхніх жінок.
      В останню чверть XV ст. пониззя Дніпра було завойоване найсильнішим агресором пізнього середньовіччя – Османською імперією.
      Турки збудували в цій місцевості (трохи вище сьогоднішньої Каховської ГЕС) чотири фортеці, у тому числі відому фортецю – Іслам-Кермен. Протистояти завойовникам змогли лише козаки. У народній пам’яті назавжди залишилися імена Петра Сагайдачного, Михайла Дорошенка, Івана Мазепи, Дмитра Байди-Вишневецького.
      Це тут, у 1575 році, під час штурму твердині Аслан (Іслам) – Кермен загинув переможець турецьких міст у Малій Азії, полководець, що вогнем і мечем спустошив кримське ханство, уславлений запорізький гетьман, князь Богдан Ружинський, гідний нащадок Гедиміна, великого литовського князя.
      Наприкінці XVII століття запорожці повністю очистили гирло Дніпра від турецьких фортець.
      Високі степові могили на обвітрених кряжах свідчать про запеклі битви, про безсмертні подвиги тих, хто поліг на цих родючих землях.