Звернення міського голови Володимира Коваленка з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Щорічно, 14 грудня, ми вшановує героїчний подвиг учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Це день мужніх та самовідданих людей, які у 1986 році захистили не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
26 квітня 1986 року – день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС, ставлення до використання мирного атома, долі тисяч людей.
Силами понад 600 тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, у 1986 році було побудовано об’єкт «Укриття». Це перша захисна споруда, яка дозволила пом’якшити згубний вплив мирного атома, що вийшов з-під контролю. Щодня, протягом останніх років у зоні відчуження продовжують боротьбу з наслідками аварії на ЧАЕС.

Сьогодні ми щиро дякуємо ліквідаторам, багато з яких заплатили власним життям і здоров’ям, рятуючи країну і світ від радіаційного забруднення.
Ми низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя, зупиняючи ядерний смерч, хто відвів біду від прийдешніх поколінь, хто є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму.

У житті українців Чорнобиль є і буде незагойною раною. Цей день вкотре нагадує про важливість особливих заходів безпеки у сфері використання мирного атома. Адже світ такий крихкий, а людство, впроваджуючи винаходи, має бути пильним, щоб не знищити планету.
Висловлюю велику пошану ліквідаторам та бажаю усім учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС міцного здоров’я, благополуччя, родинного тепла, життєвої енергії та довгих років життя!

Цього дня ми низько схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину глибокої шани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи співвітчизників, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.

Низький уклін пам'яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це й підтримувати тих, до кого у сім’ю прийшла чорнобильська біда!
Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі.