618Побої і знущання у сім'ї для багатьох є щоденною реальністю, про яку мовчать. Мовляв, усі так живуть, тож треба терпіти. Терпіти більше не треба. Якщо ви постраждали від домашнього насильства, ви захищені Законом і маєте право на повноцінну допомогу.
Щорічно понад 1,1 млн українців зазнають фізичного, сексуального насильства та психологічного тиску в сім'ї. Однак, за допомогою звертаються одиниці. А як же решта?
Причин багато... По-перше, традиційне українське "б'є – значить любить" та "не винось сміття з хати". Багато хто досі вірить, що від домашнього насильства страждають усі, тому говорити про це нема потреби. По-друге, просто не знають куди звернутися за допомогою. Третя причина – це недовіра до служб, які таку допомогу надають. А четверта – великий відсоток постраждалих – діти. Зрештою, дуже часто самі постраждалі не усвідомлюють, що над ними чинять насильство. Наприклад, коли їм постійно докоряють, контролюють кожен крок чи забороняють працювати.
В Україні діє Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а з 2019 домашнє насильство стало кримінальним злочином. Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства, та гарантує невідворотність покарання для кривдника. Усі задіяні служби із попередження та протидії насильства координують свою роботу між собою для того, щоб надати оперативну допомогу тим, хто її потребує. Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.
Під економічним насильством в законі значиться умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство, відповідно до закону, – це словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Дуже часто про психологічне насильство кажуть, що «це просто сварка», «це просто ревнощі» і «це нормально», але це ненормально. Те, що принижує честь та гідність особи, це і є насильство. Доводити такі види насильства можна через свідків (сусідів, родичів) і викликаючи поліцію. Виникає одразу питання: «То виховання дитини ременем – це насильство?» Так, бо насильство – це те, що принижує честь та гідність людини, а побої – це приниження.
Дитина може звернутися до поліції із скаргами – і тоді з'ясовувати, чи є вона постраждалою, мають психологи і визначати, чи дійсно до неї застосовується насильство, чи дитину б'ють або знущаються, чи той факт, що її змушують вчити математику, вона вважає насильством, – наголошують експерти.
З початку року на території Новокаховської міської громади зареєстровано три випадки насильства над дітьми, загальний показник за 2021 рік– 7 випадків по відношенню до 8 діточок. Фахівці із соціальної роботи міського центра соціальних служб попереджають що спричинення будь-якого виду тілесних ушкоджень, а також вчинення будь-яких інших дій проти життя та здоров’я, волі, честі чи гідності громадян, а також проти статевої недоторканості, є злочинами.
Якщо ситуація критична:
Знайдіть безпечне місце та зателефонуйте до поліції за номером 102!
Міський центр соціальних служб
