437Інспекція у справах захисту прав споживачів у своїй практиці стикається з фактами відмови обслуговування споживачів в торговельній мережі міста. Мова йде про порушення законодавства про захист прав споживачів, а саме, відмови в обслуговуванні, вільному виборі та придбанні товару. Підприємці пояснюють відмову в обслуговуванні тим, що покупець постійно невдоволений товаром та намагається щоразу його повернути, при тому, що товар вже був у користуванні. До кожного випадку необхідно підходити з дотриманням законодавчих норм, тому нагадуємо, що у разі підтвердження порушення, до суб’єкта господарювання інспекцією накладається адміністративний штраф, встановлений статтею 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 1 до 10 НМДГ). Держпродспоживслужба в такому випадку на особу, що допустила порушення, застосовує санкцію, визначену статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
До уваги. Відповідно до вимог статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Частиною другою статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.
У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.
Аналогічна норма щодо сприяння з боку суб’єкта господарювання споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг встановлена Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 15.06.2006 № 833.
Відмова у обслуговуванні споживача з боку продавця свідчить про грубе обмеження прав споживача та є порушенням вимог законодавства, за яке передбачена відповідальність статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (за обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та статтею 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 1 до 10 НМДГ).
Інспекція у справах захисту
прав споживачів
