Народження Нової Каховки нерозривно пов’язане зі спорудженням Каховської ГЕС. То ж, повернемося до самого моменту створення міста. 21 вересня 1950 року була надрукована Постанова про початок будівництва Каховської гідроелектростанції, греблі, шлюзу, Північно-Кримського каналу, водосховища та нового міста.
Широта. Вона відчувалась у розмаху справ будівничих, в обсягах виконаних робіт. Щоб поставити греблю і станцію, довелось перемістити 50 мільйонів кубометрів ґрунту. У липні 1955 року гідробудівники спрямували течію річки в нове русло, перекривши старе русло. На їх спорудженні працював висококваліфікований 15-тисячний загін будівельників, що працював над будовою та відроджував з руїн Дніпрогес.

На будівництві гідровузла було виконано обсяг робіт майже наполовину більший, ніж на спорудженні Дніпрогесу, а якщо порівнювати забудову Каховської ГЕС з будівництвом світових пам’яток, то усього лише за 5 років “було побудовано” понад 10 єгипетських пірамід Хеопса. За кресленнями та розрахунками висококваліфікованих спеціалістів на могутній товщі річкового пливуна вперше в світовій гідробудівничій практиці була побудована унікальна гідроспоруда: земляну греблю вони зробили з дуже пологими відкосами, мовби розпластавши її на великій площі пливуна. Усе на цій будові було вперше та справою невипробуваною.

 Спорудження Каховського гідровузла забезпечило проходження великовантажних суден від гирла Дніпра до міста Запоріжжя, створило умови для іригації, обводнення, водопостачання південних районів України та Криму, зокрема (Північно-Кримський канал).
   У Новій Каховці чимало визначних пам’яток. Звідси починає свій 400-кілометровий шлях голуба траса родючості – Північно-Кримський канал.
   Адже, народження Нової Каховки було свого роду перемога. Судіть самі: Каховську ГЕС зводили на дрібнозернистому муловому ґрунті. Ні одного бараку, ні одного метра тимчасового житла – будували тільки благоустроєні будинки, всі шляхи у місті закладались тільки з твердим асфальтованим покриттям. Місто житловою площею близько 100 тисяч квадратних метрів (понад 600 багатоповерхових будинків) з повним комплексом культурно-побутових об’єктів був відбудований за неповні 4 роки, тобто ще до моменту закінчення будівництва Каховської ГЕС.

Фахівці визнають, що із багатьох десятків нових міст, побудованих в Україні за радянських часів, можна навести лише окремі приклади, при створенні яких вдалось вирішити архітектурно-художні задачі щодо оформлення кварталів, площ і вулиць, котрі гармонійно поєднались з мальовничою природою дніпровського узбережжя. На всю країну це лише Велике Запоріжжя і Нова Каховка, що увійшли до підручників і монографій з історії радянської архітектури.
   Девізом будівельників міста стали слова: “Будувати не тимчасове житло, а навіки!”. Тому, коли на початку 50-тих років сюди приїхало багато ведучих архітекторів і художників, вони не тільки готували ескізи, але й власноруч виконували розписи, барельєфи, орнаменти. Еркери, фронтони, портали, декоративно-орнаментальні вставки на фасадах типових будинків сприяли створенню достатньо цінного міського середовища.